вівторок, 5 травня 2015 р.

Михайло Булгаков

Миха́йло Опана́сович Булга́ков 
(псевдоніми — Агарин, М. Б., Булл.,
М.Булл., Михаил Булл. тощо) 
3 (15) травня 1891, Київ, Російська імперія —  10 березня 1940, Москва,СРСР) — лікар, видатний прозаїк, драматург і лібретист українського походження. Син відомогобогослова, Опанаса Булгакова.

Народився письменник 3 травня 1891 р. у Києві, в сім’ї професора Київської духовної академії. Дитячі та юнацькі роки минули в Києві і мали чимале значення у становленні письменника. Навчався у Першій київській гімназії. Після закінчення медичного факультету Київського університету, влітку 1916 р., Булгаков розпочав роботу в госпіталях Червоного Хреста на Південно-Західному фронті, тоді його призвали на військову службу і перевели у Смоленську губернію. Враження тих літ, сповнених напруженої щоденної праці, втілились у циклі з восьми оповідань «Записки юного лікаря» (1925-1927).

У березні 1918 р. Булгаков повернувся до рідного Києва. У серпні 1919 р., після вступу в Київ військ Денікіна , Булгакова мобілізували до білої армії і відправили на Північний Кавказ військовим лікарем. У тривожні роки громадянської війни Булгаков зробив свій остаточний вибір – полишив професію лікаря і цілком віддався літературній праці.

Восени 1921 р. Булгаков перебрався до Москви і залишився у цьому місті назавжди. Перші роки перебування у столиці нової радянської держави були складними для письменника. Аби вижити , він брався до будь-якої роботи: був і секретарем ЛІТО Головполітпросвіту, куди влаштувався за допомогою Н. Крупської , і конферансьє у маленькому театрі на окраїні міста.

Талант Булгакова розвивався стрімко і виявлявся у різних жанрах , видах літератури. Провідна тема фейлетонів, оповідань і повістей Булгакова 20-х років - численні потворні викривлення людської натури під впливом соціальних змін. Тривожні симптоми цього захворювання він зобразив у сатиричних повістях «Дияволіада» (1924) і «Фатальні яйця» (1924). У тому ж напрямі розвивається і авторська думка у сатиричній повісті «Собаче серце» (написана 1925, перша публікація 1987р.)

1925 р. у журналі «Росія» були надруковані дві частини роману Булгакова «Біла гвардія».Поштовхом для написання твору стала втрата матері. В основу роману покладено реальні історичні події 1918-1919 рр.

Пізніше на основі роману Булгаков написав п’єсу «Дні Турбіних» (1926). У цієї п’єси своя цікава доля, завдяки їй ім’я Булгакова стало відомим широкому загалу З часом твори Булгакова поступово усувалися зі сторінок журналів, п’єси не ставилися на сценах театрів. Все це примусило письменника звернутися до можновладців. Булгаков написав «Лист до уряду», в якому просив або надати можливість працювати, або дозволити цьому виїхати за кордон. Через деякий час йому надали можливість працювати режисером МХАТу.

Наприкінці 30-х років Булгаков завершив роман, прочитавши який, поетеса А. Ахматова сказала про автора: «Він геній». Роман «Майстер і Маргарита» приніс письменнику світове визнання.

Відчуття стратегічної творчої долі сповнені останні роки життя Булгакова. І хоча він продовжував наполегливо працювати, це свідчило радше не про радість творчості, а про невичерпність його творчих сил. 1939р. Булгаков закінчив п’єсу про молоді роки Сталіна «Батум», яку мали намір поставити у МХАТі до 60-річчя вождя. Але п’єсу заборонили. Це призвело до нового загострення тяжкої недуги. 10 березня 1940 р. письменник пішов з життя.

Немає коментарів:

Дописати коментар